Разом з батьком Богдан був під Цецорою 1620 р. Потрапив у турецький полон. З полону Хмельницькому довелось тікати. Він повернувся у Суботів, який його батько отримав за службу. Далі була служба у козацькому війську. Завдячуючи своєму розуму, досвіду у війні та житті Хмельницький був обраний писарем у війську. Коли було придушене повстання козаків і до 1648 року був сотником у Чигирині. Тікаючи від помсти панів Хмельницький опинився у Запоріжжі, де активно організовував повстання. Організація продовжувалась два роки, до цього підключилися не тільки козаки, але й селяни та дрібна шляхта. Наприклад, лише в Любенщині напередодні повстання Ярема Вишневецький виявив і конфіскував кілька тисяч рушниць. З початку з Хмелем, як називали його козаки, перебувало майже триста козаків, але незабаром вся Січ була з ним. Запорожці допомагали в підготовці повстання, тоді ж Хмельницький був вибраний гетьманом та отримав символи гетьманської влади.Обставини змусили гетьмана України шукати союзника на півночі. Ще від часів Сагайдачного Україна намагалася залучити на свій бік у боротьбі проти Польщі Москву. У 1648 році Хмельницький уже закликав московського царя сісти на польському престолі та й згодом раз у раз звертатися по допомогу до Москви. Москва з огляду на складні міжнародні обставини довго не зважувалася на війну з Польщею, хоч надавала Хмельницькому господарську допомогу. Втім саме успіхи української зброї підштовхували дипломатів до більшої активності. 1653 р. відбувся остаточний розрив з Польщею і, отже, Хмельницький відійшов від своєї політики, яку В. Липинський назвав автономізмом, „фатальним розпорошуванням національної енергії” в марних спробах реформувати устрій Речі Посполитої. Однак цей етап був необхідним, оскільки народні маси на початку війни ще не мали окремішньої державної ідеології, мету повстання вони вбачали в соціальному визволені. В кінці 1653 року в державу прибули посли з Москви, іі 1654 року відбулася Переяслівська рада, на ній вирішили передати Україну під руку московського царя. Угоду складено в Москві 1654 році. Небажання Бутурліна присягти в Переяславі показало розуміння Москвою цієї угоди. Це породило московсько-український конфлікт і в 1655 році угода була розірвана. Метою Богдана Хмельницького в останній рік життя було об’єднання в Українській державі західноукраїнських земель, нейтралізація Криму і, звичайно, незалежність від Москви. Помер Богдан Хмельницький 1657 року у Чигирині. Важко говорити про діяльність Хмельницького його діяльність десятиліття, званого Хмельниччиною, для українського народу. Отже Богдан Хмельницький піднімав український народ з вікового занепаду.
Комментариев нет:
Отправить комментарий