Берестейська унія 1596 рік
Для того, щоб Річ Посполита і на далі розвивалась,польською владою і колами католиків було визнано за необхідність об’єднати православних та католиків, цим самим утворити Українську греко-католицьку церкву або уніатську. Хоч об’єднати церкви прагнули, як православні так і католицькі єпископи, та бачили вони зовсім по-різному становище і роль створеної церкви (уніатської ).
Кожна сторона мала свою причину прихильності до унії, і це навіть не дивина,тому,що,наприклад: православні єпископи сподівались, що коли буде підписана унія , то вони та їхня церква будуть захищені від втручання міщан. Також вони хотіли, аби зберігалось їхнє становище і крім цього, щоб мали рівність із католиками.
Католики також мали причини укладання угоди, адже з підписанням угоди вони змогли б ідеологічно захопити українські землі , зміцнити свій вплив на них, а також збільшити кількість підвладних Ватикану.
Зразу після офіційного підписання унії(1596 р.), собор розділився на дві частини: православні та уніати. Проте перші одразу відхилили унію і не були її прибічниками, а другі-прийняли її та погодились із верховенством Папи Римського, який зберіг усі православні обряди і церковнослов’янську мову також при цьому було прийнято основні догми католиків.
В результаті православ’я було визнане незаконним, оскільки союз(унія)насаджувались силою, чим католики і сподівались денаціоналізувати прилеглі народи. Після цього активно розгортається довга боротьба проти унії, де беруть активну участь беруть не тільки селяни, а й міщани та козаки. В подальшому вона стала національно-визвольною боротьбою проти кріпатства, католицького та польського гніту…
Для того, щоб Річ Посполита і на далі розвивалась,польською владою і колами католиків було визнано за необхідність об’єднати православних та католиків, цим самим утворити Українську греко-католицьку церкву або уніатську. Хоч об’єднати церкви прагнули, як православні так і католицькі єпископи, та бачили вони зовсім по-різному становище і роль створеної церкви (уніатської ).
Кожна сторона мала свою причину прихильності до унії, і це навіть не дивина,тому,що,наприклад: православні єпископи сподівались, що коли буде підписана унія , то вони та їхня церква будуть захищені від втручання міщан. Також вони хотіли, аби зберігалось їхнє становище і крім цього, щоб мали рівність із католиками.
Католики також мали причини укладання угоди, адже з підписанням угоди вони змогли б ідеологічно захопити українські землі , зміцнити свій вплив на них, а також збільшити кількість підвладних Ватикану.
Зразу після офіційного підписання унії(1596 р.), собор розділився на дві частини: православні та уніати. Проте перші одразу відхилили унію і не були її прибічниками, а другі-прийняли її та погодились із верховенством Папи Римського, який зберіг усі православні обряди і церковнослов’янську мову також при цьому було прийнято основні догми католиків.
В результаті православ’я було визнане незаконним, оскільки союз(унія)насаджувались силою, чим католики і сподівались денаціоналізувати прилеглі народи. Після цього активно розгортається довга боротьба проти унії, де беруть активну участь беруть не тільки селяни, а й міщани та козаки. В подальшому вона стала національно-визвольною боротьбою проти кріпатства, католицького та польського гніту…
Комментариев нет:
Отправить комментарий